Гребеню́к, -ка́, м. = Гребелюк.
Допра́вди нар. Дѣйствительно. Я таки доправди дуже втомилась.
Закарлю́чистий, -а, -е. Со многими загибами, поворотами. Пішов собі знову блукати по закарлючистих улицях московських.
Зваго́м нар. Медленно, нескоро. Не біжи, не йди швидко, звагом.
Рукавча, -чати, с. Рукавчикъ. І маленькі рукавчата шовком вишивала. Вишивані рукавчата мають.
Серм'янина, -ни, ж. = серм'язкина. Ой лежить козак на глибокій долині, постелив собі в голову серм'янину.
Хватнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хватати.
Хода, -ди, ж.
1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Ішов він.... тихою ходою. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою.
2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Гарна у коня хода.
Хупавий, -а, -е. Красивый, нарядный, опрятный. Наша пані пишна за ворота вийшла; наша пані хупава роспустили рукава. Хупава молодичка: у хаті в неї чистесенько і сама прибрана як квіточка. Ум. хупавенький. Хупавенька дівчинка — любо й подивитись.
Щебетун, -на, м.
1) Щебечущій.
2) Говорунъ.
