Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присвідчити

Присвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать, удостовѣрить. Чуб. V. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСВІДЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСВІДЧИТИ"
Бздила, -ли, ж. Жукъ вонючка, Blaps. Мнж. 176.
Ганжа, -жі, ж. = ганджа. Коняка не має ніякої ганжі. Рк. Левиц.
Дра́нка, -ки, ж. 1) Изношенное бѣлье, изношенная одежда. Сорочечка — дранка. Грин. І. 79. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. Мил. 103. 2) = дра́ниця. Вх. Лем. 411. Ум. дра́ночка. Не було в його ні хати, нічого, тільки сорочка-драночка на хребті. Г. Барв. 353.
Кирничний, -а, -е. = криничний.
Мельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ моло́ти. Язичок мельне, та й у кут, а стіну натовчуть. Ном. № 1122.
Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Привести, -веду, -де́ш, гл. 1) Cм. приводити. 2) Родить. Жінка привела дитя. КС. 1893. VII. 74. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Шевч. Кобила привела коника. Грин. І. 149.
Роскарячувати, -чую, -єш, сов. в. роскарячити, -чу, -чиш, гл. Разставлять, разставить, раздвинуть вѣтви, ноги.
Сірман, -на, м. Сѣрый волкъ.
Цілитися, -люся, -лишся, гл. Цѣлиться, мѣтить. Куди ти цілишся, що не видно ні птиці, нічого? Рудч. Ск. ІІ. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСВІДЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.