Вимінювати, -нюю, -єш, сов. в. виміняти, -няю, -єш, гл. Вымѣнивать, вымѣнять, обмѣнивать, обмѣнять. Міняли тихо, виміняли лихо.
Збіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зібра́ти, -зберу́, -ре́ш, гл. Собирать, собрать. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Зібрав троянську всю громаду.
Ковть! меж., выражающее глотаніе.
Легінь, -ня, м. = парубок. Ішов легінь з полонини на нове подвір'є. Приходя до мене молодці-соколи: легіню, на танець, легіню, на поле! Ум. легіник. Ой до мене, легіники!
Перебігнути, -ну, -неш, гл. = перебігти. Як іде хто куди-годі, а перебігне го заяць... то вже му сі не поведе.
Пересідлати Cм. пересідлувати.
Повнощотний, -а, -е. Заключающій столько предметовъ, сколько ихъ должно быть по счету.
Товаришка, -ки, ж. Товарка.
Тхніння, -ня, с. Дыханіе. Вона ніби чула тхніння його здорового лиця.
Фанатик, -ка, м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого.
