присішок

Присішок, -шка, м. 1) Подпорка. Лебед. у. 2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая). Чуб. VII. 393. 3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. То теє (козак Голота) промовляв, на присішках став, без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. АД. І. 170. Это же мѣсто съ переводомъ: ЗОЮР. І. 18.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 438.

Випадкові слова

Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби. Гн. II. 43.

повністю...

Удаха, -хи, об. Способный, способная. І не тільки тим і штиться й славиться удаха, що розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. З моїх очей усе можна забрати: собаки, і то помітили мене, яки я вдаха. Держу в руках хліб або тараньку чищу на юшку, — дивись, уже рябко й поніс. Г. Барв. 356.

повністю...

На́вхрест нар. Крестообразно, на́крестъ. Обмахнулись два ляшеньки навхрест шабельками. Н. п. Навхрест руки держить. Н. п.

повністю...