Вид, -ду, м.
1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Увесь вид кропивою пожалив.
2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Ум. видок, видочок.
Вимівка, -ки, ж.
1) = вимова.
2) = вимовка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Ум. запарка.
Напеле́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться.
Папер, -ру, м. = папір. Книжок у його було і паперів усяких страх скільки.
Позачитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Зачитаться (о многихъ).
Припір, -по́ру, м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо.
Сворінь, -ня, м. 1) Шворень. 2) Болтикъ, которымъ прикрѣплены подножки въ ткацкомъ станкѣ. 3) Часть самотоки. 1) Шипъ, на которомъ вращается рулевое весло у плота. Cм. керма. 2) Часть пїл. Cм. пїла.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій.
Фіґель, -ґля, м. 1) = фиґель 1 и 2 Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. 2) мн. фі́ґлі. Маленькій локончики на вискахъ женщины.
