Базувати, -зую, -єш, гл. Играть на контрабасѣ.
Би сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Дурним би назвали, од себе прогнали. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте. 2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали.
Замерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заме́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться тонкимъ слоемъ льда, слегка замерзать (о водѣ). Уже й морози маленькі, уже й вода в калюжах трошки замерха зверху.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Песій, -я, -є. Собачій. Великого роду, а псього ходу. Песся мати не загине.
Побрижитися, -жуся, -жишся, гл. Поморщиться, сморщиться. Як випрати сукняну хустку, то побрижиться.
Попідпоювати, -поюю, -єш, гл. Подпоить (многихъ). Він їх попідпоював, а тоді й повидурював гроші.
Привиклий, -а, -е. Привыкшій.
Товстуля, -лі, ж. Толстушка. Ота товстуля як поклонилась, то аж присіла, ще й перехилилась на один бік.
Уліво нар. Влѣво. уліво́руч, нар. = уліво.
