Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать.
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив.
Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Дітки, ще короткий час я з вами. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Заво́ра, -ри, ж. Бревно для задвижки воротъ.
Ирститися, -рщуся, -стишся, гл. = хреститися. .
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Послання, -ня, с. Посланіе.
Притин, -ну, м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі.
