Гопцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. 2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні.
Ізс.. Cм. зс.
Коповий, -а́, -е́ Общественный, мірской. Вічовий, каповий, громадський суд. Cм. копа 1.
Набарложи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Нагрязнить.
Напу́житися Cм. налужуватися.
Парня, -ні, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ.
Плідниця, -ці, ж. Плодовитая самка.
Пошинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься продажей спиртныхъ напитковъ.
Прогортати, -та́ю, -єш, сов. в. прогорну́ти, -ну́, -неш, гл. Раздвигать, раздвинуть, отворачивать; прогребать, прогресть, прочистить. Ой то перепілочка, ой мала невеличка, ой по полю літає, ой комиш прогортає. Вуса прогортає. Я сніжок прогорну. Я солому прогортаю, зерняти шукаю.
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить.
