Безмір'я, -р'я, с. Неизмѣримость, безпредѣльность, безграничность. У блакитному безмір'ї сонце плине і палає.
Зачина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зача́тися, -чну́ся, -не́шся, гл. Начинаться, начаться. Як світ зачався, то люде так Богу молились. Нове життя зачалося.
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon.
Моги́ла, -ли, ж. 1) Могильная насыпь надъ похороненнымъ. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару... Та й висип же, мати, високу могилу, та й посади, мати, червону калину, щоб сказали люде: на всю й Україну. Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та високую. Ой по тих могилах угору високих, по тих гробовищах, у землю глибоких, лежить мого роду без ліку. 2) Курганъ. У полі могила з вітром говорила. роблені могили. Курганы, насыпанные для сокрытія чего-либо. Згадав про роблені могили, которі близько слободи... Як Україну воювали татари, різали людей, всі бугаївці там ховали жінок, худобу і дітей. 3) У гуцуловъ-древорубовъ: обрубленныя верхушки и вѣтви деревьевъ, сложенныя въ кучу. 4) При отливкѣ предметовъ: двѣ половины глиняной формы, сложенныя вмѣстѣ одна надъ другою. Ум. могилка, моги́лонька, моги́лочка. мн. могилки. Кладбище. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає.
Надсіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надсі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Осѣдать, осѣсть немного. Гора надсіла й завалила хату.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Обложенець, -нця, м. Осажденный.
Померклий, -а, -е. Померкшій, угасшій. Померклим поглядом вона обвела кругом хату. Вірний огирь ледві дише, зна, що згинути пора, і померклими очима на вояку позира. Померк(ну)ти, кну, неш, гл. Померкнуть. Золото так і померкне. Білки під лоб — і світ померк.
Рождениця, -ці, ж.
1) Родительница. Подайте милостини за свою рожденицю, за своїх покревних.
2) Роженица. Приспори рождениці, хрещениці, раби Божої Явдохи покорму.... Приспори рождениці, молитвяниці, хрещениці, раби божої Явдосі дитя годувати.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета.
