Бурсачок, -чка, м. Ум. отъ бурсак.
Вимовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимовити, -влю, -виш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, произносить, произнести. Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. Мила ж йому у погоню з плачем вимовляє: вернись, милий, голубчику, вернися додому.
2) Выговаривать, выговорить, обусловливать, обусловить. Я умовився за 20 рублів грошей, та ще вимовив собі кожух та чоботи.
3) Укорять, укорить, дѣлать, сдѣлать выговоръ.
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо.
Користний, -а́, -е́ Полезный, выгодный. Щось оці дрова не дуже користні: витопили — ні хуху, ні духу. Спориш дуже корыстна трава.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести.
2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Кобза не дуже був охочий до розмови.
Перепитувати, -тую, -єш, сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці?
2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає.
Поперекрадати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекрасти, но во множествѣ. Оттакої: злодії в злодіїв поперекрадали.
Різничка, -ки, ж. Жена мясника.
Укладатися, -даюся, -єшся, сов. в. укластися, -кладуся, -дешся, гл. 1) Укладываться, уложиться. Зовсім зібрався і уклався, і скільки видко почухрав. 2) Укладываться, улечься. Він вже й уклався спати. Уклався місяць спать. Піди вкладися гарно спати.
