Гостя́. Въ выраженіи: у гостя́. См. Гість.
Дристу́ха, -хи, ж. 1) Страдающая поносомъ. 2) Разжиженный слой земли, встрѣчающійся при копаніи, напр., колодца на большой глубинѣ. 3) = дрислівка 1.
Мру́жити, -жу, -жиш, гл. Смыкать (глаза), жмурить. Болить мені головонька, оченьками мружу. Хоть я ляжу спати, — сон очей не мружить.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города.
Похід, -хо́ду, м.
1) по́хід. Походка, поступь. У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. Видно пана по походу. Похід жвавий і моторний. У кожного звіря в плавні є свій похід.
2) похід. Походъ. Cм. поход. Ум. походець. Не Маріїн то походець, то Маріїн лиш уборець.
Соложеник, -ка, м. Сладкій пирогъ, сладкій хлѣбъ.
Спутувати, -тую, -єш, сов. в. спутати, -таю, -єш, гл. Спутывать, спутать, связывать, связать по ногамъ. Чому не йдеш да додомоньку? чи травиця ноги спупатала, або роса очі вибила? Спутав коні, сам не можу заснути.
Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Втішно було мені добре слово почути. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють.
Хвальба, -би, ж. 1) Похвала, хваленіе. Хвальба сорочки не дасть. Власна хвальба не платить. 2) Хвастовство. Хвальба повні торби, а в тіх торбах пусто. 3) Угроза.
Шкляниця, -ці, ж. = скляниця. І намоч ю во шкляниці.
