Закепкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. — з кого. Посмѣяться надъ кѣмъ; начать надъ кѣмъ смѣяться, насмѣхаться.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Нагомоні́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать. 2) — на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку.
Обидвоє числ. = обоє. Скажімо ся поховати обидвоє в одну яму.
Опороти, -рю, -риш, гл.
1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину.
2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком.
Перелесник, -ка, м. Первонач. значеніе: искуситель. Так называется бѣсъ, въ видѣ огненнаго змѣя (— метеоръ), летающій къ женщинѣ. Коли б не тирлич, був би я твій панич, — каже перелесник-чорт любі дівчині, коли мав проти його зілля тирлич при собі.
Підліток 2, -шка, м. Однолѣтній ростокъ посаженнаго орѣховаго зерна.
Снитися, снюся, снишся, гл. Сниться. Як сниться ніж, заступ, або лопата, — ледачий язик.
Стругнути, -гну́, -не́ш, гл.
1) Стругнуть.
2) Убѣжать, умчаться. Стругнула, де Еол живав.
3) Ударить. Як стругне його по пиці.
4) Отпалить, выкинуть, отколоть штуку, колѣнце. Стругнув штуку! Оце так стругнув!
Уторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака.
