Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Cм. верхівень.
Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать.
Засма́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Обжигать, обжечь; опаливать, опалить.
Ми́лувати 1, -лую, -єш, гл. Миловать, щадить, беречь. Нас ще Господь до якого часу милує. Нехай Бог милує.
Опранцюватіти, -тію, -єш, гл.
1) Покрыться сифилитическою сыпью.
2) Сильно опротивѣть. Аж опранцюватіє з тобою балакавши.
Підрізування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підрізувати.
Покивати, -ва́ю, -єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила.
Пошарпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Изорваться; изорвать на себѣ; исцарапаться. Коловсь сердешний об тернину, пошарпався ввесь об шипшину. Еней тут крикнув, як на пуп; заплакався і заридався, пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп.
2) Потормошить другъ друга. Їден з другим пошарпалися, а не бились.
Стрішка, -ки, ж. Ум. отъ стріха.
Хрумчати, -чу, -чиш, гл. = хрумати. Оклунок цілий сухарів.... вволік у яму — ну хрумчати.
