Блакитніти, -нію, -єш, гл. Голубѣть. Жита колосіють, волошки блакитніють. Небо блакитніє.
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Верещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко, пронзительно кричать, визжать, пищать. І кричить, верещить, против діда не мовчить. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні до кухні її тащить.
Казень, -ні, ж. = казань. Прочувши ж казень, любувались уряду всякого жінки. Що це, яку сьогодня писарь казень казав? Новц.
Недостаток, -тку, м. Нужда, нищета, недостатокъ. Недостатки гонять з хатка. Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки.
Норовистий, -а, -е. Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. Норовистий кінь.
Обночувати, -чую, -єш, гл. Переночевать. Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати.
Поодп.. Cм. повідп..
Росплатати, -та́ю, -єш, гл.
1) Распластать. Доставши рибу щуку, або яку другу, принеси додому, росплатай.
2) Растянуть, разложить. Росплатала дочку та й тне її лозиною.
Шкіра, -ри, ж. = шкура. Не стала шкіра за виправку. Ум. шкі́рка, шкі́рочка.
