Вищиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Вищирив зуби, як печене порося.
Відкотити, -ся. Cм. відкочувати, -ся.
Заблища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Заблестѣть, засверкать.
Зеленце́м нар. Въ незрѣломъ видѣ. Ей, обскубуть горох наш зеленцем? Арт.( . Саме погане діло, як ото зеленцем що небудь з огородини їсти — зараз почне тебе в отрунку різати.
Коверцовий, -а, -е. Ковровый. Коверцові (барвні) лежники.
Позіхатися, -хається, гл. безл. Зѣваться. Ляжмо спати... вже й мені часто позіхається.
Пригрущати, -ща́ю, -єш, сов. в. пригрусти́ти, -грущу, -стиш, гл. Внушать, внушить, приказывать, приказать. Він так мені пригрущав, щоб я тобі наказав. Можайка кряжив здорово за паничами, глядів їх, як своїх дітей, пригрущав, щоб не робили погано. Лихий свекор погуляти да не пустить; ой хоть пустить молодую да й пригрустить: «Іди, іди, дитя моє, не барися: у сінечки за дверечки да й вернися.
Смеркання, -ня, с. Сумерки. Як пійде горе зрання, то аж до смеркання. Як візьмеш ти за рученьку, не мусиш пустити, ой як візьмеш на смерканні, пустиш на світанні.
Удавнитися, -нюся, -нишся, гл. Устарѣть. Була колись правда, та вдавнилась.
Ширший, -а, -е. Сравн. степ. отъ широкий. Широкий лист на ялині, а ще ширший на дубочку.
