Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперезивати

Поперезивати, -ва́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕРЕЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕРЕЗИВАТИ"
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.
Грошолю́б, -ба, м. Любящій деньги, сребролюбецъ. Грин. І. 43.
Дуна́єнько, дуна́єчко, -ка, м. Ум. отъ дунай.
За́знобка, -ки, ж. Огорченіе. Ой у домівці невелику зазнобку зчинили: матку стареньку з двора вигонили. ЗОЮР. І. 20.
Онде нар. Вонъ тамъ. Він онде в шафі, але його відтіль трудно нам достати. Чуб. Ум. ондечки. Левиц. І. 100.
Саблук, -ка, м. саблука, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Подольск. губ.
Самоволя, -лі, ж. Своеволіе. Желех.
Стаєночка, стаєнка, -ки, ж. Ум. отъ стайня.
Тяжити, -жу, -жи́ш, гл. Обременять, отягощать. Шейк.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЕРЕЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.