Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попелюх

Попелюх, -ха, м. 1) Сказочный герой, получившій свое имя отъ того, что въ молодости сидѣлъ въ золѣ, а затѣмъ совершившій рядъ подвиговъ и сдѣлавшійся царемъ. Звали го попелюхом, бо все у попелі сидів. Драг. 262. 2) Животн. Myoxus glis. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕЛЮХ"
Виглядати, -даю, -єш, сов. в. виглянути, -ну, -неш, гл. 1) Выглядывать, выглянуть, высматривать. Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко. Ном. № 337. Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся. Ном. 2) Только несов. в. Высматривать, глядѣть, ожидая кого. Відкіля тебе виглядати, із якої сторононьки у гостину сподіватись. Мет. Потоптала черевички, на дорогу вибігаючи, виплакала карі очі, чумаченька виглядаючи. Рудч. Чп. 73.
Ми́рати, -раю, -єш, гл. = мимрати. Вх. Зн. 36.
Пісі гл. Дѣтск. Мочиться. О. 1861. VIII. 8.
Подовжити, -жу, -жи́ш, гл. Удлинить.
Подоскакувати, -куємо, -єте, гл. Тоже, что и доскакати, но во множествѣ.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна. Желех.
Проздріти, -рю, -риш, гл. = провидіти. Хто був темний ....проздрів. Гн. І. 190.
Свидний, -а, -е. = свидовий. Вх. Пч. І. 15.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув. Вх. Зн. 75.  
Химородний, -а, -е. 1) Капризный, своенравный. 2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати ни церкву, бо він не чистий, химородний. Грин. II. 322.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЕЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.