Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попелюх

Попелюх, -ха, м. 1) Сказочный герой, получившій свое имя отъ того, что въ молодости сидѣлъ въ золѣ, а затѣмъ совершившій рядъ подвиговъ и сдѣлавшійся царемъ. Звали го попелюхом, бо все у попелі сидів. Драг. 262. 2) Животн. Myoxus glis. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕЛЮХ"
Ангеля́нський, -а, -е. Англійскій. В каптанах ангелянського сукна дорогого. О. 1862. II. 56.
Баривчина, -ни, ж. = барильчина. МУЕ. І. 100.
Гура́льня, -ні, ж. = Ґуральня. Ном. № 11659.
Допе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Дотащиться.
Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Парх, -ха, м. 1) Паршъ. І так вони (жиди) їли засмерджені перепелиці, а з того подіставали пархи. Гн. І. 33. Б) Бранное названіе еврея. Парх пархом где верхом соли купити, пархи солити. Подольск. г.
Помірне, -ного, с. Подать отъ мѣры.
Розлютувати, -ту́ю, -єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. МПр. 36.
Смутність, -ности, ж. = смуток. Видів вашу смутність і хотів порадити вам. Гн. II. 54.
Чівка, -ки, ж. 1) Хохолъ, волосы спереди головы. Вх. Зн. 80 Бере го за чівку. Фр. Пр. 117. 2) мн. чівки́. То-же, что и волоття у кукурузы. Шух. І. 100. Ум. чівочка. А чорнії мої очі, чівочка гладенька. Шух. І. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЕЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.