Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попелюх

Попелюх, -ха, м. 1) Сказочный герой, получившій свое имя отъ того, что въ молодости сидѣлъ въ золѣ, а затѣмъ совершившій рядъ подвиговъ и сдѣлавшійся царемъ. Звали го попелюхом, бо все у попелі сидів. Драг. 262. 2) Животн. Myoxus glis. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕЛЮХ"
Бурмотати, -чу́, -чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння. Мир. Пов. І. 172.
Кивнути Cм. кивати.
Лай II, ля́ю, м. = лая. Вх. Зн.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Понаповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Мил. 183. Кубки стоять понаповняні. Мет. 338.
Попідточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и підточити, но во множествѣ.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Таборовий, -а, -е. Лагерный. К. ЧР. 309.
Харциз, -за, м. Разбойникъ, грабитель. Ме звір я — людську кров пролити і не харциз, людей щоб бити. Котл. Ен. IV. 50.
Чвиря, -рі, ж. Ненастье. До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі. О. 1862. X. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЕЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.