Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Відпарь, -рю, м. На болотѣ: не заростающее и не замерзающее мѣсто.
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть.
Кешеня, -ні, ж. = кишеня.
Обшарпати, -паю, -єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). Прогуля... усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Такий обірваний та обшарпаний.
Омшити, -шу, -ши́ш, гл. Заткнуть мхомъ щели между бревнами въ стѣнахъ.
Повиливати, -ва́ю, -єш, гл. Вылить (во множ.). А що попомучилась вона, що сліз повиливала над ними — Жати Божа!
Потаскати, -ка́ю, -єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Із бою потаскали в стан.
Розламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. розламатися, -маюся, -єшся, гл. Разламываться, разломаться.
Трусь-трусь, меж. для призыва кролика.
