Бульбисько, -ка, с. Поле, съ котораго снять картофель.
Варта, -ти, ж. Стража, караулъ; время стоянія на стражѣ, на часахъ. А варта заснула, пан приїхав- не чула. Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта. Всюди постановив варту, щоб ніхто вночі з табора не вештавсь. Прийде безщасна та варта, тра її одстояти. на варті. На часахъ. Ходять по двору на варті. Ум. вартонька.
Відчуватися, -ваюся, -єшся, гл. Слышаться. Мені одчуваються речі дідусеві.
Зага́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. загада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Закуркають кречети сизі, загадаються орлики хижі. 59. Говорить, було, говорить, да й загадається.
Муру́гий, -а, -е. = моругий. Муругі або чорні свити. Ой ну, коте муругий! Лежав у бур'яні бровко муругий.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1) — мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю.
Ставник, -ка́, м.
1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає.
2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. Три хунти воску на ставник.
3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Стрепетатися, -та́юся, -єшся, гл. Встряхиваться, встрепываться. Стій, коню, не лякайся, а ти, соколе, не стрепетайся.
Хляпнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хляпати. Хлопнуть. Дверима хляпнула. Руками хляпнуть.
