Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попакувати

Попакувати, -ку́ю, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПАКУВАТИ"
Бризь! меж. 1) Выражаетъ брызганіе. 2) Трахъ! Я ударив коня, а він бризь об землю. Н. Вол. у.
Вертунець, -нця, м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима. Мир. ХРВ. 306.
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный. Левч. 44.
Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. І. 125.
Крулівна, -ни, ж. 1) Королевна. 2) Родъ игры. Грин. III. 96.
Обезглуздіти, -дію, -єш, гл. Потерять разсудокъ, ошалѣть, рехнуться. Наталка так обезглузділа, що любить запропастившагось Петра. Котл. Н. П. 374.
Обопільний, -а, -е. Взаимный, обоюдный. Чуб. VI. 339.
Орнаута, -ти, ж. = арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу. Грин. III. 635.
Покійниця, -ці, ж. = небіжчиця. Я згадала покійницю няньку. Шевч. 314. Ум. покійничка. Г. Барв. 424.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.