Визнання, -ня, с.
1) Открытіе, дознаніе.
2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного.
3) Сознаніе.
Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл.
1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. Так не випустять, не почастувавши.
2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Стьонжку з сорочки червону випустить.
Друзя́ка, -ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається.
Зав'Яза́ти, -ся. Cм. зав'язувати, -ся.
Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Занеха́ння, -ня, с. Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, недосмотръ, нерадѣніе.
Мі́сто I, -та, с. 1) Мѣсто. 2) Базаръ, торговая площадь, рынокъ. Ой піду я, мамо, на місто та куплю я, мамо, намисто. 3) Городъ. Багато сіл, багато міст на Україні минули бурлаки. Пі до села, ні до міста. Пані тим часом село продала та переїхала у місто жити. Ум. містечко, містонько. Іди тепер, матінко, од мене, — нема в мене містонька для тебе. А дівочкам усе волечка: за юпочку да на улочку, за намистечко да на містечко.
Правило, -ла, с. 1) Руль. Човен без весла й правила. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. 4) Часть олійниці. (Cм.). 5) Часть веретінника. (Cм.). 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями.
Стішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)!
Цеховик, -ка, м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні.
