Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним.
2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Зли́годні, -нів, м. мн. Невзгоды, бѣдствія. Всі злигодні на мене обернулись. Хай йому злигодні!
Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти.
Кавуниця, -ці, ж. = кавунка.
Клусувати, -су́ю, -єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня.
Лазенька, -ки, ж. Ум. отъ лазня.
Нага́вкати, -каю, -єш, гл. Налаять.
Обцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Стебель, -блю, м. = стебло.
