Ген нар. 1) Вонъ тамъ. На небі чистому ген хмара бовваніє. Ген там на долині під могилою огонь палає. 2) ген-ген. а) далеко-далеко. Пійдем ген-ген на гору. б) очень, сильно. Мотря таки ген-ген забарилась. 3) Какъ существительное: названіе дѣтской игры, состоящей въ бросаніи ножа (съ кулака, съ ладони, съ головы, зубами) такъ, чтобы онъ воткнулся въ землю. Не отсюда ли и выраженіе: дати гену — сильно побить?
Головач, -ча, м.
1) = головань 1.
2) Рыба: Salmo hucho (самецъ).
3) Рыба: cottus, бычекъ, головачъ.
4) Головастикъ.
5) Верхъ шляпы клебанки.
6) Cм. обіручний столець.
Жо́вто нар. Желто. Сади роскішні, доріжки помеж деревом ніби жовто помальовані. Голова морочиться, в очах мені жовто.
Зубожитися, -жуся, -жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має.
Лове́цтво, -ва, с. Охотничій промыселъ.
Побужати, -жа́ю, -єш, гл. = побуджати. Рано, рано-пораненько уставала, ще й раніше матуся подужала.
Помазання, -ня, с. Помазаніе.
Поморозити, -жу, -зиш, гл. Поморозить. Мороз поморозив (гречку). Білі ніженьки мороз поморозить.
Пообвірчувати, -чую, -єш, гл. Обворотить, обвить (во множествѣ).
Старчиха, -хи, ж. Нищая. Донесуть люде, що прибула якась старчиха. Ум. старчи́шка. Старчишка впросилась ночувать.
