Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Старий став я: літа мої вороги заїли. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця...
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ.
Ма́дзур, -ра, м. 1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. 2) Большая крыса, пасюкъ, Mus decumanus.
Підганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. підігнатися, підженуся, -нешся, гл.
1) Подгоняться, подогнаться, понукаться.
2) — вгору. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу.
Покричати, -чу́, -чи́ш, гл. Покричать.
Приколень, -льня, м.
1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ.
2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі.
3) Часть кола, вбитая въ землю.
Стодола, -ли, стодоля, -лі, ж. = клуня. А вже ж твоя пшениченька в стодолі.
Ходіння, -ня, с. Хожденіе.
Шум, -му, м. 1) Пѣна, накипь при вареніи. Не вважай, що шум збігає, — на дні гуща буде. 2) Мыльная пѣнящаяся вода. 3) Пѣна отъ волнующейся воды, а потому также волненіе, водоворотъ. Хоч з мосту та в шум. Піди від мене під шум, під лотоки. Вже так мені нудно, хоч у шум головою. Тричі говорить приймалась, тричі оставлялась, так як риба против туму довго умудрялась. 4) Шумъ. 5) Хороводная игра, а также названіе живаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ при этой игрѣ. Ой нумо, нумо, в плетеного шума. Ой нумо, нумо в зеленого шума. Ой шум ходить по діброві, а шумиха рибу ловить.
