Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попалахкотіти

Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПАЛАХКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПАЛАХКОТІТИ"
Берло, -ла, с. Скипетръ. Падишах своїй цариці берло довіряє. К. МБ. ХІІ. 274.
Голо нар. 1) Голо, обнажено. 2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178. 3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.
Дра́ниця, -ці, ж. Драница, тонкая доска отколотая или отщепленная отъ дерева (употребл. для кровель и пр.). Ум. драни́чка.
Копитце, -ця́, с. 1) Ум. отъ копито́. Юнь вовк не п'є, копитцями б'є. Чуб. І. 2) Родъ инкрустаціи изъ мѣди въ формѣ подковы. Шух. І. 278. 3) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 49. 4) мн. = копитень. ЗЮЗО. І. 113.
Лакувати, -ку́ю, -єш, гл. Лакировать. Херс. у.
Напрошки́ нар. Напрямикъ, прямой дорогой. Вх. Зн. 40.
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом. Левиц. І. 234.
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися. МВ. ІІ. 203.
Ступатень, -тня, м. Часть толчеи. Cм. ступа походюча. Шух. І. 104. 162.
Цвірчок, -чка, м. = цвіркун. Вх. Уг. 274. Cм. цвірчок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПАЛАХКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.