Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попалати

Попалати, -ла́ю, -єш, гл. Попылать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПАЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПАЛАТИ"
Бозкий, -а, -е. Божескій. Да везуть царя до Господа, да везуть царя — бозке тіло. Млр. л. сб. 347.
Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан. Вх. Зн. 6.
Випиляти Cм. випилювати.
Жа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2)хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162.
Кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Ном. № 12563. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. Кв. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? Чуб. V. 92.
Міни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Измѣняться, перемѣняться. День минав мінивсь на вечір. МВ. (О. 1862. І. 82). Тут я став мінитися... вже в мене (вовкулаки) і шкура вовча виросла. Грин. І. 46. Ой має воно (серце) чого ся мінити. Чуб. Голова болить, аж світ мені міниться. Лебед. у. Сердиться, аж міниться. Ном. № 14262. Аж іскри з очей скакнули, на лиці міниться. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Затмѣваться, меркнуть. Міниться сонце, місяць. Як сонце міниться, — не можна на його дивитись: очі болітимуть. Мнж. 155. Ой учора ізвечора, як місяць мінився, ішов Яким до вдівоньки, а сусід дивився. Н. п. Мов сонечко праведне тоді мінилося. Ном.
Наголо́шувати, -шую, -єш, сов. в. наголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Провозглашать, провозгласить. Як би я знав, то наголосив би тебе дохтором на сході. Ромен. у. 2) Дѣлать, сдѣлать удареніе въ словѣ. Желех. 3) Только въ сов. в. Навопить, напричитывать. Наголосила повну голову.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка. Мнж. 125.
Угадати Cм. угадувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПАЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.