Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попакостити

Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПАКОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПАКОСТИТИ"
Ґрундаль, -ля, м. Грубый человѣкъ. Вх. Уг. 235.
Запідпідьо́мкати, -ка́ю, -єш, гл. О перепелѣ: закричать. Закигикала над ним чайка запідпідьомкала перепілочка. Стор. І. 206.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив. Рудан.
Майстро́ва I, -вої, ж. Жена мастера, мастерового. Майстер старий, хлопець малий, майстрова молода. Чуб. V. 1085.
Могу́чість, -чости, ж. Могущество. Желех.
Мо́жно нар. = можна. Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти. Волч. у.
Напроха́ти Cм. напрохувати.
Незгодонька, -ки, ж. Ум. отъ незгода.
Попорошити, -шу́, -шиш, гл. Посыпать пылью, порошкомъ.
Сірай, -рая, м. Одинъ изъ играющихъ въ игру тикало, обязанность его искать спрятанную подъ кѣмъ то изъ сидящихъ игроковъ палочку. КС. 1887. VI. 475.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПАКОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.