Блуканина, -ни, ж. Блужданіе, постоянное блужданіе; скитальничество.
Викрадати, -даю, -єш, сов. в. викрасти, -ду, -деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир.
Вч... Cм. уч....
Гіркнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться горькимъ, горькнуть.
Є́дність, -ности, ж. Единство, единеніе. Кожен сам про собе дбає. Немає єдности.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати.
Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною.
Лопуха́тий, -а, -е. Похожій на репейникъ, имѣющій большіе листья.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій.
2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь.
3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
