Безхатній, -я, -є. Бездомный. Розлетілось по Вкраїні безхатнєє птаство. — затрусилось по будинках вельможнеє панство.
Забре́нькати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.
Односумство, -ва, с.
1) Единомысліе.
2) Житье вмѣстѣ. Cм. односум 3.
Поґерґотати, -ґочу, -чеш, гл.
1) Покричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ).
2) Поговорить на непонятномъ узыкѣ.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Проміття, -тя, с. Зарево.
Сопух, -ха, м. Зловоніе, испареніе. Сопухи від сіна душать мене. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили.
Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. 2. Чотирі справи з арифметики. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Ум. справка.
Хапуля, -лі, ж. Хватающая. Встрѣчено только въ загадкѣ для обозначенія кошки: Бігла моргуля, питала крику ля: чи е вдома хапуля? (Мышь, пѣтухъ, кошка).
