Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попалитися

Попалитися, -лимося, -теся, гл. 1) Сжечься, обжечься (во множествѣ). 2) попалилося на небі. При закатѣ солнца облака стали красны. Вх. Лем. 453.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПАЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПАЛИТИСЯ"
Вівчариха, -хи, ж. Жена пастуха овецъ. Аф. 315.
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Загуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Закутить. А хазяїн так загулявся, що й усі можна бочки повивозить, — то й не чутиме. Рудч. Ск. II. 151.
Запе́куватий, -а, -е. Очень строгій. Запекувитий пан був! Що було загадає кому, то вже слухай! О. 1862. V. 106.
Куточок, -чка, м. 1) Ум. отъ куто́к. І ніхто не бачив, що мала дитина у куточку плаче. Шевч. 206. І знову на небо, бо на землі горе, бо на їй широкій куточка нема тому, хто все знає, тому, хто все чув. Шевч. 9. 2) Весенняя игра, которая называется еще и мышкою. Чуб. III. 101.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
Приневолювання, -ня, с. = примушування. Харьк.
Риндзак, -ка, м. Желудокъ. Желех.
Розбрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Поднять сильный лай. Ти винен, бра Рябко, що ніччу розбрехався. Г. Арт. (О. 1861. III. 83). 2) Разболтаться. Троянці пяні розбрехались і чванилися без «пуття. Котл. Ен. V. 15.
Розвора, -ри, ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПАЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.