Бринькання, -ня, с.
1) Звуки струннаго инструмента.
2) Плохая игра на струнномъ инструментѣ.
Вдовиця, -ці, ж. = удовиця.
Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув.
Заздро́стити, -щу, -стиш, гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його.
Зашкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. III. 41).
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить.
Обробити, -ся. Cм. обробляти, -ся.
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
