Бевхати, -хаю, -єш, гл. Ударять глухо.
Жоржи́на, -ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. Нема цвіту світлішого над жоржину.
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Краснюк, -ка, м. Грибъ изъ породы Boletus.
Маля́рський, -а, -е. 1) Принадлежащій живописцу. 2) Малярный, малярскій.
Наспіл нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Нуждочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ нужда.
2) Родимчикъ у дѣтей.
Осить 1, -ти, ж. Сушильня для зерноваго хліба. Осить — де жито сушуть. Зроблено таку яму і цеглою вимощено — як піч. І тоді в піч накидають багато кичок і вони жарко-жарко горять; а зверху помощено і снопи туди кладуть. Коп дві накладуть і посохне, а тоді молотють.
Розволочити, -чу́, -чиш, гл.
1) Розволокти.
2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі.
