Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Брама, -ми, ж.
1) Ворота. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш.
2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Cм. брам. Ум. брамка, брамочка.
Лепешни́к и лепешняк, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. Cм. лепеха 2.
Найпа́че нар. Наиболѣе, особенно, въ особенности. У нас сей год ярина хороша, а найпаче просо.
Обмазати, -ся. Cм. обмазувати, -ся.
Підок, -дка, м. Ум. отъ під.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Придушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. придуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл.
1) Придушиваться, придушиться.
2) Придавливаться, придавиться.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Чмутовиха, -хи, ж. Проказница, затѣйница, выдумщица. Та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала.
