Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вір

Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Чуб. VII. 392. Треба обкидати город вором. Канев. у. 2) Козлы. Шух. І. 179. 3)ра. Жеребець. Шух. І. 79. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Шух. І. 211. Ум. ворик. Щух. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР"
Алю́! меж. = Аля́! Вх. Уг. 250.
Запізни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння. Федьк. Желех.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Ми́са, -си, ж. Миса, родъ большой глубокой тарелки. Винесли йому мису золота, а другу срібла. Гол. II. 54. З полиці миси, миски й мисочки і зелені й червоні, і жовті... викрашаються. МВ. (О. 1862. III. 57).
Навскоси́ нар. = навскіс. Харьк.
Обновити, -ся. Cм. обновляти, -ся.
Півбочок, -чка, м. Полубоченокъ. Желех.
Плюгавка, -ки, ж. = плюгавиця. Желех.
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила. Чуб. IV. 355.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.