Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вір

Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Чуб. VII. 392. Треба обкидати город вором. Канев. у. 2) Козлы. Шух. І. 179. 3)ра. Жеребець. Шух. І. 79. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Шух. І. 211. Ум. ворик. Щух. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР"
Викльовувати, -вую, -єш, сов. в. виклювати, -клюю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око. Рудч. Ск. І. 38.
Гоп! меж. Подражаніе звуку отъ топанья при прыжкѣ или пляскѣ. Ой гоп, того дива! Наварили ляхи пива. Шевч. 158.
Господа́рний, -а, -е. Занимающійся хозяйствомъ, хозяйственный. А дівка.... така господарна, що пари їй нема. Федьк.
Збу́рення, -ня, с. 1) Разрушеніе, ниспроверженіе. 2) Волненіе, возмущеніе.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Однодворський, -а, -е. Однодворческій.
Подокраювати, -юю, -єш, гл. Докроить (во множествѣ).
Понуздати, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать (лошадей).
Прокачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Проваляться. Всю ніч прокачалася і таки не заснула. Харьк. Два тиждні хвора прокачалася.
Пукал, -ла, с. Грязь, илъ на днѣ соляныхъ озеръ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.