Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пеньковий

Пеньковий, -а, -е. Пѣнковый. Пенькова люлька. Св. Л. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЬКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЬКОВИЙ"
Видок, -дка, м. 1) Ум. отъ вид. 2) На видок. На показъ, на видное мѣсто. Вх. Лем. 397.
Де́ргати, -гаю, -єш, гл. Дергать.
Знехтати, -таю, -єш, гл. = знехтувати. Знехтали став, та й нема тепер. Н. Вол. у.
Надпи́ти Cм. надпивати.
Невмолот, -ту, м. Плохой умолоть. Коли нерод, так і невмолот. Ном. № 7134.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Погиркати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Померклий, -а, -е. Померкшій, угасшій. Померклим поглядом вона обвела кругом хату. Мир. Пов. І. 170. Вірний огирь ледві дише, зна, що згинути пора, і померклими очима на вояку позира. Щог. Сл. 29. Померк(ну)ти, кну, неш, гл. Померкнуть. Золото так і померкне. АД. 1. 51. Білки під лоб — і світ померк. Котл. Ен.
Ревне нар. 1) Горестно, горько, жалостно. Грин. III. 257. Ой ви, діти дрібненькії, заплачте ж ви ревне, ще й орендарь подобріє, то вам маму верне. Чуб. V. 189. Я так ревне плачу, що аж серце з мене вискакує. Федьк. 2) Искренно, сердечно, нѣжно. Хто любить ревне, жаліє певне. Ном. № 8781. Ум. ревненько. Чуб. V. 763. Ревненько заплачу. Волын. у.
Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка. Чуб. ІІІ. 176. Шух. І. 278.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕНЬКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.