Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. З лоба очі висмикати.
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова.
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче.
Глевтюк, -ка, м. = глевтяк.
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья.
Засми́кувати, -кую, -єш, сов. в. засми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Задергивать, задергать. Засмикали, як циган сонце. 2) Сбивать, сбить съ толку.
Кучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ куча.
2) мн. кучки. Еврейскій праздникъ кущей, а также и самыя устраиваемыя тогда кущи. Було ж близько жидівського свята кучок. Горобці в очерет, а жиди в кучки.
Сплюх, -ха, м. Названіе зайца.
Спомин, -ну, м. Память, воспоминаніе Посажу коло хатини на спомин дружині і яблуньку, і грушечку, на спомин єдиній.
Цітрин, -ну, м. = цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть.
