Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки.
Ля II. Употребляется какъ вставка. Я ходив ля до нею. П'ять днів ля робив.
Налу́за́ти, -за́ю, -єш, гл. Налущить. А це хто тут налузав?
Підчулити Cм. підчулювати.
Позагашувати, -шую, -єш, гл. Погасить, потушить (во множествѣ).
Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Пополохати, -хаю, -єш, гл. Испугать многихъ.
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1.
Проколихати, -шу́, -шеш, гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
