Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахучий

Пахучий, пахущий, -а, -е. Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Ном. № 4573. Чебрець — зілля пахуще. Полт. у. Пахуще, як м'ята. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАХУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАХУЧИЙ"
Звих, -ху, м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить. Чуб. І. 130.
Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву. Морд. Оп. 70.
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить. Азовск. побереж. Залюбовск. Въ Хорольск. у.
Невістюк, -ка, м. = бабій.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. Рудч. Ск. II. 160. На обличчя був препоганий.
Перерумеґувати, -ґую, -єш, гл. = переремигати. Вх. Лем. 448.
Пробайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробаклушничать.
Складничок, -чка, м. Портмоне. Мнж. 192.
Темнина, -ни, ж. Темнота. О. 1862. II. 55.
Шельвія, -вії, ж. = шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАХУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.