Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пацюк

Пацюк, -ка, м. 1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. 2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Чуб. V. 1144. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. е. такая толстая). ЗОЮР. І. 148. 3) Насѣк. Tenebrio molitor, мучной жукъ. Вх. Пч. I. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЦЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЦЮК"
Дзи́нґель, -ля, м. 1) пт. щегленокъ, Fringilla carduelis. Вх. Пч. II. 10. 2) Раст. Angelica silvestris. Вх. Пч. І. 8. Cм. Дзенґель.
Молдава́нський, -а, -е. Молдаванскій, принадлежащій молдаванину. Левиц. Пов. 207.
Обрезклий, -а, -е. Опухшій, брюзглый. Вони усі такі збрезклі затим, що картоплею живуть. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Позаляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Де це так грязею позаляпувалися? Харьк. у.
Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Спуховато нар. Наклонно, покато. Вершіть, хлопці, стіг спуховато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Томлений, -а, -е. Утомленный. Там томлені знаходять опочивок. К. Іов. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЦЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.