Вихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихилити, -лю, -лиш, гл.
1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить.
2) Выпивать, выпить. Вихилив ще дві чарки. Пили його горілку, поки до каплі вихилили.
Глобити, -блю, -биш, гл.
1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ.
2) Конопатить.
3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить.
Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ.
Дзвяк I, -ку, м. Металлическій звукъ.
Копнути Cм. копати.
Кошаниця, -ці, ж. Скошенный на траву хлѣбъ. Ой пшениця, кощаниця — товарові паша.
Люб'я́та, -ят, с. мн. Милые. Мої люб'ята! (обращеніе).
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Просяниця, -ці, ж. Просяная солома. Овсяниця, просяниця — все то товару корис.
Скупіти, -пію, -єш, гл. Дѣлаться скупѣе. Ми все скупієм.
