Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вішало

Вішало, -да, с. Вѣшалка для платья. Вх. Лем. 399. Где ти, Марисю, загортина? — В коморі на вішалі. Гол. IV. 386.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІШАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІШАЛО"
Безпомочний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомошним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.
Манько́, -ка, м. = манькут.
Наже́кати, -каю, -єш, гл. Напугать. Мнж. 186.
Окладкуватий, -а, -е. Плотный. Окладкуватий віл. Хорол. у.
Орандарський, -а, -е. = орендарський. Орандарські діти. Грин. III. 692.
Поворочувати, -чую, -єш, гл. = повертати. Кв.
Преподобитися, -блюся, -бишся, гл. Сдѣлаться преподобнымъ, святымъ; сдѣлаться угоднымъ Богу. — В потайники пустіть огонь!.. — «Постривайте, не вбивайте: там моя Оксана. Годиночку, батьки мой Я її достану!» — Добре, добре!.. Залізняче, гукни, щоб палили. Преподобиться з ляхами!.. Шевч. 189. Царь Давид... колись преподобився Богові. Драг. 98.
Тягач, -ча, м. Рабочій въ шахтѣ, перевозящій въ шахтѣ уголь. Славяносерб. у.
Уровище, -ща, с. Выкидышъ. Полт. Харьк. Мил. 16.
Фльондра, -ри, ж. = хльорка. КС. 1890. І. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІШАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.