Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пекельник

Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. МВ. (КС. 1902. X.  Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть... Рудч. Ск. І. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕКЕЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕКЕЛЬНИК"
Бабрун, -на, м. = бабриська. Вх. Пч. II. 26.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ. Желех.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Догина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. догну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Догибать, догнуть.
Же́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Зміев. у. Cм. жовна.
Запи́катися Cм. запикуватися.
Лома́ння, -ня, с. Ломка (камня). Поки докопаєшся до каміння, то грошей піде, а на ломання треба ще. Камен. у.
Оженічко, -ка, с. = оженіння. на оженічку. Въ лѣтахъ жениха. Маю братчика — на оженічку, маю сестричку — на відданєчку. Kolb. І. 106.
Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.
Спечний, -а, -е. Жаркій, душный (о днѣ). Вх. Пч. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕКЕЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.