Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл.
1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Виривав кущі з корінням. Хоче у вовка з зубів вирвати!
2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду.
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides.
Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы.
Неробітник, -ка, м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника.
Обкапати Cм. обкапувати.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Поганяйло, -ла, м. 1) Кучеръ, возница. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Поганяйло коло коней. 2) Бичъ, кнутъ.
Ситчати, -чаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть.
Скліщуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. скліщитися, -щуся, -щишся = склінчатися.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
