Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Збу́тяно нар. Сбыто съ рукъ. Продав, аби збутяно.
Подокочувати, -чую, -єш, гл. Докатить (во множествѣ).
Позаколихувати, -хую, -єш, гл. = позаколисувати.
Пригрудча, -чати, с. Грудной ребенокъ.
Пройматися, -маюся, -єшся, сов. в. пройня́тися и проня́тися, -ймуся, -мешся, гл.
1) Быть пронимаемымъ, пронятымъ, пронизаннымъ и пр.
2) Проникаться, проникнуться. Мати — як мати: вона пронялася жалем рідної дитини, зглянулась на її сльози.
Ремесниченько, -ка, Ум. отъ ремесник.
Укохати, -хаю, -єш, гл. Полюбить.
Хвирса, -си, ж. = хвижа.
