Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахнучий

Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАХНУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАХНУЧИЙ"
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Дучійка, -ки, ж. = дучайка. Вх. Зн. 16.
Каючок, -чка, м. Ум. отъ каю́к.
Леда́чо нар. 1) Лѣниво. 2) Плохо, дурно.
Пожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. Єв. Мр. IV. 4. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448. Также: поглощать, поглотить. Щоб тебе сира земля пожерла. Ном. № 3792. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. Аже тепер правда, правда вже померла, а, щира неправда увесь світ пожерла. О. 1861. X. 95.оком, очима. Смотрѣть во всѣ глаза, не сводить глазъ съ кого. Вона вже й оком своїм нас пожерла. МВ. (О. 1862. III. 59). Вона їх очима так і пожерла обох. Г. Барв. 152.
Поперериватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и перерватися но во множествѣ.
Пригоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Пригорѣть.
Слимаковий, слимачковий, -а, -е. = слимачий. Слимакови шкорупки.
Сокотіти, -кочу, -тиш, гл. = сокотати.
Трикут, -та, м. Треугольникъ. Шейк. Ум. три́куток, три́куточок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАХНУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.