Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Заплі́шувати 1, -шую, -єш, сов. в. запліши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Заплішив ніжку в ослоні. Запліши щабель у драбині, а то хитається. 2) Переносно, преимуществ. въ сов. в.: сказать въ заключеніе, закончить рѣчь. «Та вже не що, становіться!» заплішив соцький. 3) Заслать (въ ссылку), засадить (въ тюрьму). Заплішили його аж у Сібіряку.
Заробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зароби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Зарабатывать, заработать. Тиждень козак заробляє, за один день пропиває. Що заробила? — Кусок сала. 2) Заслуживать, заслужить. А хто мене поцілує, заробить спасіння. 3) Задѣлывать, задѣлать. Кінці основи, що були прив'язані до куснів полотна у воротил, не можуть бути зароблені, вони полишаються яко тороки. 4) Опачкивать, опачкать. Заробиш, сорочку ззаду!
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша.
Лазок, -зка, м.
1) Грузило металлическое на сѣтяхъ.
2) Ум. отъ лаз.
Перезолити Cм. перезолювати.
Позгадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (многихъ, о многомъ). Боже, яке давне ми сьогодні позгадували.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело.
Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.
Худніти, -нію, -єш, гл. = худнути. Після дороги воли похудніли.
