Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позіхати

Позіхати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. І. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІХАТИ"
Виставити, -ся. Cм. виставляти, -ся.
Відв'Язувати, -зую, -єш, сов. в. відв'язати, -жу, -жеш, гл. Отвязывать, отвязать.
Кровця, -ці, ж. = крівця. Червоная кровця — то дівоча краса. Чуб. V. 17.
Настановити, -ся. Cм. настановляти, -ся.  
Неліпашка, -ки, ж. Нелѣпившая. Свашка-неліпашка шишок не ліпила. Грин. III. 486.
Непорушно нар. Неподвижно, недвижимо.
Перехоріти, -рію, -єш, перехорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Смолянка, -ки, ж. 1) = мазанка 4. Вх. Зн. 64. 2) Раст. Viscaria vulgaris (Lychnis Viscaria L.). ЗЮЗО. 127. Ум. смоля́ночка.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл. 1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову. К. ЧР. 28. 2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати. Мнж. 152.
Широкоустий, -а, -е. Съ широкимъ, большимъ ртомъ. Летіла пташка широкоуста. Грин. І. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗІХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.