Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позіхати

Позіхати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. І. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІХАТИ"
Бомбовка, -ки, ж. Ягоды на ботвѣ картофеля. Вх. Лем. 393.
Добі́ддя, -дя, с. Дообѣденное время.
Доморо́бний, -а, -е. Домашняго издѣлія.
Знишкнути, -ну, -неш, гл. Притихнуть, смолкнуть.
Куцо нар. Коротко. Тепер от повелось: куцо ходять. Ном. № 11140.
Пасчинка, -ки, ж. Кадочка. Вх. Зн. 47.
Піддужати Cм. піддужувати.
Розмаяний, -а, -е. Развѣвающійся. З розмаяними косами, в вінку з конвалій бігла вона. Г. Барв. 399.
Свара, -ри, ж. Несогласіе, ссора.
Тринди меж. Припѣвъ. Гол. III. 492.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗІХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.