Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позіхати

Позіхати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. І. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІХАТИ"
Бабник, -ка, м. 1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. Cм. баба 21. 2) = бабинець. Подольск. г. Шейк.
Жиді́вський, -а, -е. Еврейскій, жидовскій. Попихач жидівський, виріс у порогу; а не клене долі, людей не займа. Шевч. 133. жидівське богомі́лля. Молитвенныя принадлежности евреевъ. жиді́вські гру́ші. Physalis Alkekengi L. ЗЮЗО. I. 131. жиді́вські я́йця. Alkekengi chalicocubus. жиді́вські лепехи. Acorus calamus. ЗЮЗО. I. 109.
Непорядно нар. Безпорядочно.
Порахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. Посчитаться.
Пурняло, -ла, с. Ночное пастбище овецъ лѣтомъ. О. 1862. V. Кух. 34.
Рідкозубий, -а, -е. Съ рѣдкими зубами. Вх. Зн. 59.
Сльозити, -зи́ть, гл. безл. Слезиться, сочиться. Ном. № 267, ст. 298. Cм. слези́ти.
Стемнілий, -а, -е. Стемнѣвшій.
Тенетка, -ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Лубен. у. Тенетки нема на хребті, а ще бач. Ном. № 2535.
Шкірити, -рю, -риш, гл.зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся. Св. Л. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗІХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.