Березовий, -а, -е. 1) Березовый. На тобі листя березовеє. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. 2) Какъ эпитетъ при нѣкоторыхъ сущ. означаетъ: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Дати березової каші. Березовим пером виписувати. Березової дам припарки. уже не їсть березової каші. Уже вышелъ изъ школьныхъ лѣтъ.
Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица.
Вівсяник, -ка, м. 1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. 2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, пазили гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні).
Двоя́н, -на́, м. Большіе сосновые брусья, отправляемые изъ Полѣсья водою, преимущественно въ Пруссію.
Мату́зка, -ки, ж. = мотузка.
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Рупа, -пи, ж. Яма, въ которой держатъ зимой картофель.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться.
Трудовий, -а, -е. 1) Трудолюбивый, трудящійся. Трудовий чоловік.
2) Пріобрѣтенный трудомъ, заработанный. Трудові гроші. Трудовий хліб.
Цвінтар, -ра, м. = цвинтарь. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось.
