Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлотка

Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТКА"
Бузув'Я, -яти, с. = бузівок. Ум. бузув'ятко.
Виклопотати, -чу, -чеш, гл. Выхлопотать.
Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Конвой, -во́ю, м. Конвой. Руки і ніжки закують в кайдани, конвоєм приведуть. Чуб.
Линки́й, -а́, -е́ Отсырѣлый, влажный. Мнж. 185. Сіно линке, снопи линкі. Лубен. у.
Лисі́ти, -сію, -єш, гл. Плѣшивѣть, лысѣть. Дурна голова не лисіє. Богодух. у.
Розливання, -ня, с. Разливаніе, разлитіе.
Тройчатий, -а, -е. Тройственный, сплетенный втрое. Гарапник тройчатий сплети з піску як з ременю. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Ферділь, -лі, ж. = ферделинка. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.