Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлотка

Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТКА"
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Луна́ння, -ня, с. Отголоски. Желех.
М'я́тися и мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. Чуб. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться. Чуб. III. 173.
Непомірковано нар. 1) Неумѣренно. 2) Невоздержно; запальчиво.
Оположитися, -жуся, -жишся, гл. = отелитися. Оположилась корова. Хотин. у.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха. Вх. Зн. 52.
Посмішкувати, -кую, -єш, гл. Насмѣхаться. Нам треба, щоб хто посмішкував з нас чи що? Камен. у.
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.).
Студити, -джу, -диш, гл. 1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ном. № 5793. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити. 2) Знобить. Студить мене. Камен. у.
Хвастовитий, -а, -е. Хвастливый. Ну, та й хвастовитий парубок: і те в його гарне, і се в його гарне, і тільки сам він і гарний. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.