Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлизувати

Позлизувати, -зую, -єш, гл. Слизать (во множествѣ). Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛИЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛИЗУВАТИ"
Бездровня, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Харьк. у.
Зичли́во нар. Доброжелательно.
Зле нар. 1) Зло. 2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити. Лукаш. 115. Чуб. V. 22.
Наді́лок? лку? м. Ножны для сабли? Тогді козаки шаблями да наділками суходіл копали. Лукаш. 44.
Підгірля, -ля, с. = підгорля. Рудч. Чп. 250.
Плодити, -джу, -диш, гл. Плодить, рождать. Бодай, же ти, бистра річенько, рибки не плодила. Грин. III. 279.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
Чапко нар. 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. Кладе чапко гроші в кисетину. О. 1861. XI. Кух. 23. Ум. чапке́нько. Побіжу лиш, чапкенько попереду. О. 1861. X. 23.
Чикач, -ча, м. = чекіт = чекавка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛИЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.