Битися, б'юся, б'єшся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Байте, поки б'ється. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. 4) Стараться, биться. Бється, як риба об лід. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. 6) О кобылѣ: имѣть случку. 7) битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ. 8) битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ. 9) битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру.
Де́лебі нар. = Да́лебі.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю.
До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини.
Книгарь, -ря, м. Книжный торговецъ, книгопродавець. За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. .
Ласівка, -ки, ж. Время, обильное лакомой пищей. Спасівка — ласівка, а петрівка — голодівка.
Орішарка, -ки, ж. = орішанка.
Позагусати, -саємо, -єте, гл. Сгуститься (о многомъ).
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Утискатися, -каюся, -єшся, сов. в. утиснутися, -нуся, -нешся, гл. Втискиваться, втиснуться, втереться. Нащо ти мене дурила, дідько б утисся твоєму батькові.
