Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позичати

Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1)у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИЧАТИ"
Вудкало, -ла, вудко, -ка, с. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Вутка, -ки, ж. = утка. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. Ум. вутінка, вуточка. Летять одинадцять вутінок. Чуб. II. 19.
Журавли́нний, -а, -е. Клюквенный.
Зака́тний, -а, -е. Звѣрскій, свирѣпый.
Злихословити, -влю, -виш, гл. Выбраниться, сказать дурное слово. Я питаюсь: що тобі треба? А він злихословив мені зразу. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Облікувати, -ку́ю, -єш, гл. Признать, счесть. Його ні за що мають, облікували за ледащо. Васильк. у. Його ще за панів усе село облікувало за всьогосвітнього злодія. Васильк; у.
Переводня, -ні́, ж. Измельчавшая, выродившаяся порода.
Повихолоджувати, -джую, -єш, гл. Выхолодить (во множествѣ).
Посередник, -ка, м. Мировой посредникъ. Mир. ХРВ. 263. Посередник обходиться з крепаками до-ладу. О. 1862. IX. 123.
Природа, -ди, ж. 1) Природа. 2) Прирожденныя способности. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. У мене до цього діла природи нема. Хорол. у. Слов. Д. Эварн. 3) = природжіння. Драг. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.