Брус, -са, м.
1) Кусокъ, отрѣзокъ въ формѣ параллеле 2пипеда. Брус мила.
2) Оселокъ, брусокъ.
3) Четырехугольное бревно. Ум. брусок, брусик. Ув. брусище, брусяка.
Вимовний, -а, -е. 1) Выразительный, краснорѣчивый. Коли справді Бог дав чоловікові кебету до писання, то перше всього дає йому гарне вимовне слово.
2) Условленный, условный.
3) Укорительный; сопряженный, соединенный съ укорами. Не дай мені, Боже, служащого хліба: служащий хліб добрий, та тільки вимовний; по кусочку крає, що-дня вимовляє.
Натрунник, -ка, м. = натрумник.
Підісок, -ска, м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси.
Позжинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (во многихъ мѣстахъ). Як вже гет усе позжинают, то лишіют трохи «на оборіг», аби горобці ззіли.
Поорендувати, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ).
Пороскуйовджувати, -джую, -єш, гл. = пороскудлувати.
Решіточка, -ки, ж. Ум. отъ решітка.
Свекор, -кра, м. Свекоръ. Збірається, як свекор пелюшок прать. Ум. свекорко, свекронько.
Трибок, -бка, м. Ум. отъ триб.
