Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл.
1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. Так не випустять, не почастувавши.
2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Стьонжку з сорочки червону випустить.
Забруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Запачкаться. Заросився, забрудився.
Крайчик, -ка, м. Кончикъ. Бачив крайчик повняка місяця.
Куматися, -маюся, -єшся, гл. Кумиться. Кого люде за люде мають, з тим ся кумають. Годі нам з ляшками куматись.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Навтьо́ки нар. = навтіки.
Плазівка, -ки, ж. Палочка употребляемая при игрѣ въ плаза.
Пообкладати, -да́ю, -єш, гл. Обложить (во множествѣ).
Свекрухна, -ни, ж. = свекруха.
Фураж, -жа, м. Недоборъ. Як є посуха, то він має фураж — наб'є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити.
