Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позивака

Позивака, -ки, об. Сутяга. Ну й позивака ж він! Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИВАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИВАКА"
Бірше нар. = більше. Ти три тисячі народу бірше від мене маєш. Гн. І. 59.
Вальс, -са, м. = валець. Краков'яка оддирають, вальса та мазура. Шевч. 138.
Виплат, -ту, м. Уплата, выплата. На виплат гроші роскладати. О. 1862. VII. 88.
Задніпро́в'Я, -в'я и задні́пря, -ря, с. Заднѣпровье. О. 1862. VII. 63. Вес Задніпров'я, мов грім його ударив, запалало. Сніп.
Змружити Cм. змружувати.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Соватися, -ваюся, -єшся, гл. Соваться, двигаться, лѣзть. Совайся, Нечипоре! Ном. № 10971. Кричав, совався з кулаками. Левиц. І. 320.
Талажчаник, -ка, м. Раст. Salix viminalis L. Анн. 311.
Угроватий, -а, -е. = вугроватий.
Шкарубнути, -бну, -неш, гл. = шкарубіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗИВАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.