Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позивака

Позивака, -ки, об. Сутяга. Ну й позивака ж він! Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИВАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИВАКА"
Дяченкі́вна, -ни, ж. Внучка дьячка.
Жадні́сінький, -а, -е. 1) Рѣшительно каждый, каждый безъ исключенія. Хиба ж не жаття попові? Жаднісінький йому несе й везе. Єкат. у. 2) Рѣшительно никакой.
Каландєк, -ка, м. = полукіпок. Вх. Зн. 23.
Маку́х, -ха, м. = макуха. Шух. І. 164.
Невзаміту нар. Незамѣтно, непримѣтно.
Незручність, -ности, ж. 1) Неловкость. 2) Несподручность.
Осігди нар. = завсігди. Федьк.
Понасторочувати, -чуємо, -єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Мир. Пов. І. 159. Ум. шептаннячко.
Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка. ЗОЮР. І. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗИВАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.