Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позжинати

Позжинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (во многихъ мѣстахъ). Як вже гет усе позжинают, то лишіют трохи «на оборіг», аби горобці ззіли. ЕЗ. V. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЖИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЖИНАТИ"
Бочкур, -ра, м. = очкур. Kolb. І. 35.
Вівсина, -ни, ж. Зерно овса (одно).
Ди́вдерев, -ва, м. = Дивдерево. Лв. 98.
М'я́лиця и мня́лиця, -ці, ж. 1) Мялка для льна и конопли. Богод. у. 2) Мятая солома. Остер. у. 3) Потасовка. Піди, ще й тобі м'ялиці дадуть. Н. Вол. у.
Наброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться. Чуб. III. 179.
Накрапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать. Не буйні вітри шуміли, не дрібні дощики накрапали. Н. п.
Онучечка, -ки, онучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ онука. 2) Ум. отъ онуча.
Підкапостити, -щу, -стиш, гл. Подгадить, повредить тайкомъ.  
Приготовка, -ки, ж. = приготування. Рк. Левиц. Хотин. у.
Тісно нар. 1) Тѣсно, плотно. Тісно притулює вона до себе слабу дитину. Левиц. І. 95. 2) Трудно, тяжело. Так стало тісно й гірко, хоч з мосту да в воду. Валк. у. 3) Бѣдно. 4) Серіозно, не шутя, строго. Як стали тісно браться до його, то мусив признатись. Н. Вол. у. Ум. тісненько, тісне́сенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЖИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.