Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Буяр, -ра, м. Большая лодка.
Відплішити, -шу, -шиш, гл.
1) Вынуть клинышекъ, которымъ было что либо заклинено.
2) Отколотить. Відплішив так, що до нових віників буде згадувати.
Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть.
Завору́ха, -хи, ж. 1) Движеніе (въ толпѣ). 2) = заверюха.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый.
Клюпа, -пи, ж. 1) Боекъ, песть въ ножной ступѣ, толчеѣ. 2) Обыкновенная ступа, толчея.
Непотрібний, -а, -е. Ненужный. Хто бідний, той нікому непотрібний.
Примогтися, -жуся, -жешся, гл. = примогти. Не знаю, коли вже я приможуся тобі вернути.
Ходовик, -ка, м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру.
