Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Дорога.... буркована.
Гасло, -ла, с.
1) Сигналь, знакъ. Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. Узяв мушкет, вистрелив на гасло.
2) Лозунгъ, пароль.
Доци́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться ци (зовъ козы). Употреблено въ вертепной драмѣ въ слѣд. сценѣ: Клим: Ци-ци! Коза: Меее! Клим: Ци-ци! Козо: Меее! Прячется подъ Иродовъ тронъ. Клим: Отеж доцикався! й козу загубив.
Драбиня́к, -ка́, м. 1) = драбчастий віз. 2) Очень худая лошадь.
Ме́жень, -жня, м. Люде казали, що сей год на гречки добрий межень буде, на проси не так, а на гречки добрий.
Подоважувати, -жую, -єш, гл. Довѣсить (во множествѣ).
Почувати, -ва́ю, -єш, сов. в. почути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать, услышать; узнать. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало, що за Дашевом під Сорокою множество ляхів пропало. Почула Єлизавета вітання. Почувши ж, що в огні спеклась, сказав: «Нехай їй вічне царство!» 2) Чувствовать, почувствовать. Почув тепло козак. Бий його дужче, щоб почув. 3) Чуять, почуять. Почула душа, що смерть за плечима.Ми весну почуєм та вп'ять помандруєм.
Пропрати, -перу, -ре́ш, гл. Простирать. Пропрала на річці аж до вечора.
Хисткий, -а, -е. 1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Вже ступила на хистку кладку. Хисткий місточок.
2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка.
3) Гибкій. Тонкий да хисткий стан. Уродливий парубок, хисткий, як очеретина.
4) Способный, умѣлый, ловкій. Ну, вже й хисткий хлопець. Та скора ж, та хистка, як та ластівка!
Шістерняк, -ка, м. Раст. Hordeum hexastichon.
