Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позика

Позика, -ки, ж. 1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Грин. II. 208. Коня у позику не давай. 2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно. Г. Барв. 506.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИКА"
Вузенький, вузесенький, -а, -е., Ум. отъ вузький.
Досмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досмаливать, досмолить.
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1. Желех.
Підлипати, -па́ю, -єш, гл. Прилипать.
Порозвеселяти, -ля́ю, -єш, гл. Развеселить (многихъ).
Присербитися, -блюся, -бишся, гл. Присосѣдиться, пристать, привязаться. Так вона до його прикинулась, так присербилась. МВ. ІІ. 141.
Провалина, -ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Левиц. І. 279. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Левиц. І. 90. Земля завалилась.... спустили в ту провалину. Чуб. II. 208.
Стариган, -на, старигань, -ня, м. Старичина, старичище. Лисий стариган. Мкр. Н. 25. Гей ти, проклятий стариганів! (Зевес). Котл. Ен. II. 31.
Чорнозілля, -ля, с. Родъ растенія. Чуб. І. 83.
Шнирина, -ни, ж. до шнири́ни. До нитки. Ум. шнири́нка, шни́рочка, шнири́ночка. Обдере до шнирочки, до шерстиночки. Ном. № 4848. Обідрав її до шнириночки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.