Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позика

Позика, -ки, ж. 1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Грин. II. 208. Коня у позику не давай. 2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно. Г. Барв. 506.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИКА"
Виборсатися, -саюся, -єшся, гл. Выпутаться, выбраться. У таке вскочив, що насилу виборсався. О. 1862. VI. 95.
Гонча́рський і ганча́рський, -а, -е = Гончаровий. Єв. Мт. XXVII. 7, Шух. І. 259. Глина ганчарська. Вас. 177.
Дарі́ння, -ня, с. Дареніе.
Задобі́ддя, -дя, с. Предобѣденное время. Город Сороку у неділю рано (в) задобіддя взяв. Мет. 393.
Неймовірство, -ва, с. = неймовірність. Н. Вол. у.
Непам'Яткий, непам'ятливий, непам'яту́щий, -а, -е. Забывчивый.
Ож сз. 1) Вотъ. Ож побачить. Левиц. І. 166. 2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Гол. IV. 409. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали. Гол. IV. 505.
Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Мирг. у. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути. Г. Барв. 382.
Подочісувати, -сую, -єш, гл. Дочесать (многихъ).
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.